Юні біологи

Ось як ми любимо хімію

Перший лабораторний дослід з хімії. Лише вчимося, але вже любимо...

Конкурс "Кристали"

Троє учнів нашої школи , Мазур А., Боднар Е. та Боднар О., взяли участь у Всеукраїнському конкурсі «Кристали». Організатори конкурсу кожному учаснику прислали хімічну речовину та інструкцію для вирощування кристалів під наглядом дорослих в домашніх умовах. І ось яких результатів досягли наші конкурсанти. 

Вирощені кристали були відіслані журі для оцінки і тепер чекаємо результатів.

Вдачі вам і перемоги!

Прощена неділя 10 березня: як і перед ким правильно вибачитися

У Прощену неділю 10 березня прийнято вибачатися за завдані образи. Дізнайся, як це зробити.
Всі знають, що вибачатися часто буває дуже непросто. Для багатьох головною перешкодою стає саме гордість і невміння визнати свою неправоту, визнати помилки. Саме тому існує таке християнське свято, яке повинне навчити нас розкаянню та змиренню. У цей день ми повинні відпустити всі образи щоб розпочати Великий піст із чистим серцем.

• Просіть пробачення щиро

Навряд чи людина зможе вас пробачити, якщо почує в голосі фальш і нещирість. Якщо ви не відчуваєте своєї провини і не покаялися, краще взагалі не вибачайтеся.

• Просіть пробачення, відчуваючи свою відповідальність

Можна трохи полегшити свою долю і під час вибачень думати не про свою провину, а про відповідальність за власну поведінку і за її наслідки. Вимовляючи прохання про прощення, ви тим самим демонструєте свій жаль про допущену вами помилку в своїй поведінці.

• Ставити себе на місце ображеного

Не завжди правильно ставити себе на місце людини, яку ви образили, тому що так ви починаєте судити її по собі. Ми ніколи не знаємо, які саме слова можуть зачепити співрозмовника.

• Не ставте умов

Не можна починати вибачення з "Пробач, але...", адже "але" перекреслює всі попередні слова і робить прохання про прощення схожим на спір.

• Наберіться терпіння

Будьте готові до того, що людина вас не простить. Ваше прохання не означає, що в ту ж секунду ображена вами людина знову вас полюбить. Все залежить від глибини рани, яку ви завдали і характеру людини.

Через збільшення хворих оголошується КАРАНТИН.

Завдання для самостійного опрацювання можна дізнатись у розділі "До відома учнів"

Історія Нобелівської премії

Но́белівська пре́мія — одна з найпрестижніших міжнародних премій, яку щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. Заснована згідно із заповітом шведського підприємця, винахідника та філантропа Альфреда  Бернарда Нобеля, який винайшов динаміт. Весь свій статок (близько 31,5 млн шведських крон) він призначив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волею, річний прибуток від цієї спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в різних галузях діяльності.

Альфред Нобель спочатку в заповіті, складеному 14 березня 1893, висловив бажання направити кошти від своїх патентів на будівництво крематоріїв у великих містах, чим, за його думкою, мав займатися стокгольмський Каролінський Інститут. Однак ще 1886 року Папа Римський визнав кремацію неналежною формою поховання. 1895 року Нобель склав інший заповіт, де наказав створити фонд, відсотки з якого будуть видаватися у вигляді премії тим, хто впродовж попереднього року приніс найбільшу користь людству. Зазначені відсотки відповідно до заповіту ділилися на 5 рівних частин, які призначаються для заохочення відкриттів у галузі фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури та особливі досягнення перед людством у справу миру (Нобелівська премія миру). Виняток — математики. За легендою це пов'язано із сумною історією кохання Альфреда. Дівчина, яку він кохав, вийшла заміж за математика. Саме через це Нобелівська премія не поширюється на цю галузь науки.

Заповіт Нобеля спочатку був сприйнятий скептично. Чисельна рідня Нобеля вважала себе обділеною і вимагала признати заповіт незаконним. Лише 26 квітня 1897 року він був затверджений Стортингом Норвегії. Виконавці волі Нобеля, секретар Рагнар Сульман й адвокат Рудольф Лілеквіст, організували фундацію, яка б піклувалась про виконання заповіту та організувати вручення премій.

Згідно з інструкціями Нобеля, відповідальним за присудження премії мирустав Норвезький Нобелівський комітет, членів якого було призначено у квітні 1897 року після набуття чинності заповіту. Через деякий час у цьому ж році були визначені організації, що присуджують і решту премій. 7 червня Каролінський Інститут став відповідальним за присудження премії в галузі фізіології або медицини; 9 червня Шведська академія отримала право присуджувати премію з літератури; 11 червня Шведська королівська академія наук стала відповідальною за присудження премій з фізики та хімії. 29 червня 1900 року було засновано Фундацію Нобеля для керування фінансами й організації вручення Нобелівських премій. У Фундації Нобеля були досягнуті домовленості про базові принципи вручення премій, і у 1900 році розроблений статут фонду був затверджений королем Оскаром II. У 1905 році Шведсько-норвезька унія була розірвана. З цього часу Норвезький Нобелівський комітет відповідає за присудження Нобелівської премії миру, а шведські організації є відповідальними за решту премій.

Вручення премій почалося 1901 року.

За час існування премії було запроваджено лише одне нововведення: 1968 року Банк Швеції з нагоди свого 300-річчя запропонував виділити гроші на премію з економіки, і Нобелівський комітет взяв на себе зобов'язання з їхнього розподілу. Офіційно іменована як премія з економіки пам'яті Альфреда Нобеля вперше була присуджена 1969 року. За традицією, премії з фізики, хімії, медицини, літератури та економіки вручає в Стокгольмі в Концертному залі король Швеції.

Нобелівські премії (за винятком премії миру та премії з економіки) вручаються щороку під час урочистої церемонії в Стокгольмському концерт-холі (Швеція) 10 грудня — в роковини смерті Альфреда Нобеля.

Кожен лауреат отримує з рук монарха золоту медаль із зображенням засновника премії Альфреда Нобеля і диплом. Грошова частина премії переказується лауреатам згідно з їхніми побажаннями.

Увага!

Продовжується реєстрація на інтернет-олімпіади з біології та хімії.

Цікаві досліди з хімії

Світ хімії величезний і неосяжний. З хімією  асоціюємо довгі формули, валентності, розв’язування задач. Але не тільки це хімія. Хімія – це незвичайні відкриття, цікаві досліди… Семикласники – ще не майстри цієї справи, а лише початківці. Сьогодні вони спробували відкрити для себе та для учнів початкових класів  двері у світ хімічних чудес.

БАТАРЕЙКА, ЗДАВАЙСЯ

Учні Слобідкорахнівської  ЗОШ І – ІІ ст. підтримали акцію «Батарейка здавайся». Мета даної акції – залучити громадськість до проблеми забруднення навколишнього середовища,  а також розвитку господарського відношення до природного середовища і підвищення рівня екологічної культури. Прийняти участь в даній акції може будь хто, потрібно лише покласти відпрацьовану батарейку в контейнер. Ініціаторами акції виступили учні на чолі з вчителем біології та хімії Палагнюк Т.Г.. адже знають що одна пальчикова батарейка забруднює важкими металами 20 кв.м. грунту. В лісі це територія існування 2 дерев, 2 кротів, 1 їжака і декілька тисяч дощових черв’яків. Наприклад, за рік сім’я, що викинула 10 батарейок (від годинника, пульту, іграшок) робить непридатним для існування 200 кв.м. грунту, де існує 20 дерев, 20 кротів, 10 їжаків. Одна пальчикова батарейка забруднює важкими металами 400 л. води. Наприклад, якщо Ви споживаєте 1,5 л питної води на добу, то об’єму води, що забруднюється однією батарейкою, вистачить приблизно для споживання питної води протягом 9 місяців.