Вступна кампанія 2017 року з самого початку проходить під гаслом "ні дня без скандалу". Спочатку абітурієнти не могли зареєструвати свої електронні кабінети, потім комп'ютерна система знищила більше 40 тисяч заяв вступників, а деяким навіть змінила бали. Коли ці проблеми з гріхом навпіл вирішили, виникли нові. Наприклад, з сільським коефіцієнтом. Впровадження сільського коефіцієнта — нововведення 2017 року, згідно з яким бали абітурієнтів з сіл система повинна була помножити на 1,02. Але в день, коли всі вузи повинні були оприлюднити списки рекомендованих до зарахування на бюджет, несподівано з'ясувалося, що додаткові бали система помилково додала абітурієнтам з міст, а не сіл. Нова проблема, і, як наслідок, списки рекомендованих до зарахування змогли оприлюднити на півдня пізніше, ніж планували.
Ці списки багатьох абітурієнтів шокували. В першу чергу відмінників, які були впевнені, що з високими балами зовнішнього оцінювання обов'язково поступлять на бюджет. Тим не менш, у цьому році абітурієнти з середнім балом вище 190 (з 200 можливих) на бюджет не поступили, в той час як на деякі спеціальності без проблем пройшли ті, хто ледве зміг набрати 130—140 балів.
Як таке могло статися? Адже досі високі бали в сертифікатах зовнішнього оцінювання фактично були гарантією того, що абітурієнт поступить на бюджетне місце. В цьому році місця держзамовлення розподіляють за принципом широкого конкурсу: чим більше абітурієнтів з високими балами претендують на певну спеціальність в певному університеті, тим більше на цю спеціальність дадуть бюджетних місць. У Міносвіти цей принцип називають справедливим: мовляв, чим популярніший внз, тим більше йому дадуть бюджетних місць. В результаті і абітурієнти будуть задоволені, і університетам буде до чого прагнути. Але на ділі вийшло, що система спрацювала проти абітурієнтів з високими балами у сертифікатах зовнішнього тестування.
Так було, наприклад, у випадку з 17-річним Ярославом Лепехой з Чернігова. До вступу в Київський національний університет імені Тараса Шевченка Ярослав готувався декілька років. Ходив до репетиторів, займався день і ніч і на зовнішньому незалежному оцінюванні отримав дуже хороший результат: 197 балів з української мови та літератури, 193,5 —з історії України та 180 — з англійської мови. З урахуванням шкільного атестата конкурсний бал — 190,65. У попередні роки з такими балами місце на бюджеті йому було б забезпечено.
— Першим пріоритетом я вказав журналістику у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, — розповідає Ярослав Лепеха. — Другим пріоритетом — міжнародні відносини в тому ж університеті. Третім вибрав Києво-Могилянську академію і так далі. Вступна кампанія у мене, як і у тисяч інших абітурієнтів, проходила "весело". Комп'ютерна система постійно зависала, давала збої. Щоб зареєструвати електронний кабінет, пішло кілька діб. Зареєструватися зміг тільки вночі, а потім виявив, що система переплутала мої бали. Наприклад, замість 193,5 балів з історії України у мене значилося 193 бали. А на спеціальностях з великим конкурсом 0,5 бала мають істотне значення. Чи варто говорити про те, яких нервів мені все це коштувало? Потім система сама виправила мої бали.
— Я став чекати результатів, які повинні були оприлюднити 1 серпня до 12.00. Але о 12.00, як ви знаєте, нічого не сталося — з'явилися проблеми з сільським коефіцієнтом, через це нам довелося чекати до вечора. Результат мене шокував: незважаючи на високі бали, я не потрапив на бюджет ні по одному з пріоритетів! На юридичний факультет університету імені Шевченка мені не вистачило 0,25 бала. А, наприклад, на міжнародні комунікації — одного бала. Мене випередила абітурієнтка, у якої бали в сертифікатах були нижче, ніж мої! Як же вона пройшла на бюджет? Виявилося, їй допоміг сільський коефіцієнт. Тільки тому, що вона з села, її бали помножили на 1,02. В результаті вона пройшла на бюджет, а я, як кажуть, залишився за бортом.
Немає коментарів:
Дописати коментар