10 принципів Януша Корчака

Януш Корчак - видатний польський педагог, письменник, лікар і громадський діяч, який відмовився врятувати своє життя тричі.

У перший раз це сталося, коли Януш прийняв рішення не емігрувати до Палестини перед окупацією Польщі, щоб не залишати «Будинок сиріт» напризволяще напередодні страшних подій.

Вдруге - коли відмовився бігти з варшавського гетто.

А в третій - коли всі мешканці «Будинку сиріт» вже піднялися в вагон поїзда, що відправляється в табір, до Корчака підійшов офіцер СС і запитав:
- Це ви написали «Короля Матіуша»? Я читав цю книгу в дитинстві. Гарна книга. Ви можете бути вільні.
- А діти?
- Діти поїдуть. Але ви можете залишити вагон.
- Помиляєтеся. Не можу. Не всі люди - мерзотники.
Через кілька днів в концтаборі Треблінка він разом з дітьми з «Будинку сиріт» увійшов в газову камеру. По дорозі до смерті Корчак тримав на руках двох найменших діток і розповідав казку малюкам, які нічого не підозрювали.

Це людина, яка віддала своє життя заради дітей, і варто прочитати його думки на рахунок виховання дітей та відповідно відношення до дітей.Цей приголомшливий чоловік склав 10 принципів виховання , які варто знати кожному.

1. Ви говорите: діти мене втомлюють. Ви праві. Ви пояснюєте: треба спуститись до їх понять. Опускатися, нахилятися, згинатися, стискатися. Помиляєтеся. Ні не від того ми втомлюємося, а від того що треба підніматися до їхніх почуттів. Підніматися, ставати навшпиньки, тягнутися. Щоб не образити.
2. Не чекай, що твоя дитина буде таким, як ти або таким, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
3. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав дитині життя, і як вона може віддячити тобі? Твоя дитина дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.
   Не варто зганяти на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.
4. Не стався до проблем своїх дітей зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений - їй вона важча не менше, аніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у неї немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це зустріч з дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам'ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
8. Дитина - це не тиран, який заволодіває всій твоїм життям, не тільки плід від плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, яка дана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб робили твоєму.
10. Люби свою дитину будь-якою- неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею,радій, бо дитина - це свято, яке поки що з тобою.